Взаємодія в підрозділі

Зміст

Складові сил оборони

Іноземці можуть служити в Збройних силах, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії.

Сили оборони України – це сукупність військових формувань різного призначення, що залучаються Україною до відбиття збройної агресії російської федерації.

• Збройні сили України – ЗСУ (“UAF»). До складу Збройних сил України входять Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили, а також окремі роди військ та сил (наприклад, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Сили територіальної оборони).

• Національна гвардія України – військове формування у складі Міністерства внутрішніх справ

• Головне управління розвідки Міністерства оборони – спеціальний розвідувальний орган

• Служба зовнішньої розвідки – спеціальний розвідувальний орган

• Державна прикордонна служба – захист державного кордону

• Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації

• Державна спеціальна служба транспорту

• Служба безпеки України (участь у бойових діях бере, зокрема, Центр спеціальних операцій “Альфа”)

• Національна поліція України (участь у бойових діях бере Об’єднана штурмова бригада “Лють»)

Хто за що відповідає у підрозділі

Військова частина – це основна одиниця у війську, яка має юридичні права. На тактичному рівні це зазвичай бригада або батальйон. В армії зазвичай діє така вертикаль командирів на тактичній ланці:

командир відділення (гармати, міномету, танку)

↓

командир взводу

↓

командир роти/батареї

↓

командир батальйону/дивізіону (в окремих батальйонах – це одночасно і командир в/ч)

↓

командир бригади (командир в/ч)

У військовій частині є різні структурні підрозділи, до яких ви у разі потреби можете звертатись:

• щодо оформлення документів

у кожній військовій частині є своя “група персоналу”, яка займається обліком особового складу. Саме цей підрозділ оформляє накази, відпускні квитки, посвідчення про відрядження та довідки (наприклад, довідку про проходження служби (Форма/Formа 5) та довідку про безпосередню участь в бойових діях (Формa/Forma 6) можна отримати тут.

• щодо здоровʼя

Якщо у вас погіршився стан здоров’я, ви зобов’язані про це повідомити медика у вашому підрозділі або звернутися до медичного пункту військової частини. Якщо ви потребуєте лікування у закладі поза межами частини, то лікар, начальник медичного пункту/медслужби робить направлення (в паперовій чи електронній формі) на стаціонарне лікування поза межами військової частини. У критичних випадках це також може зробити санітарний інструктор або фельдшер.

• щодо фінансів

фінансова служба нараховує та виплачує грошове забезпечення. Щодо виплат радимо звертатися до свого безпосереднього командира або ж до групи персоналу чи до фінансової служби напряму (практика залежить від підрозділу), оскільки саме фінансова служба готує наказ на виплату грошового забезпечення. Цей наказ формується, зокрема, на основі рапорту командира підрозділу, наказів по стройовій частині, а також бойових наказів та розпоряджень (щодо наказів про виплату додаткової винагороди).

• щодо психологічної підтримки

у військових частинах є група психологічної підтримки персоналу (PPP), до якої можете звернутися, якщо ви відчуваєте погіршення морально-психологічного стану чи потребуєте підтримки

• соціальний супровід – патронатна служба або служба супроводу

Також у військових частинах є служби супроводу (іноді називають “patronatky”, цивільно-військове співробітництво (TsVS)). Найчастіше військові комунікують з службами супроводу після поранення для допомоги з довідками та зв'язку з військовою частиною. Також ці служби допомагають при поверненні з полону чи можуть допомогти у питаннях звільнення з військової служби тощо.

Радимо одразу поцікавитися, чи є у вашій частині служба супроводу, та передати її контакти вашим рідним.

Як звернутися до командира (Рапорт)

У більшості підрозділів Сил оборони України заохочується пряма усна комунікація з командуванням (у випадку військовослужбовців-іноземців зазвичай це реалізується за допомогою військових перекладачів). Але якщо ви хочете звернутися до свого командира офіційно з певним проханням, запитом чи пропозицією, ви можете написати документ, який називається рапортом.

Рапорт – це офіційний письмовий документ, яким звертаються до свого командування стосовно різних питань під час проходження військової служби. Зокрема, через рапорти військові оформлюють відпустки та просять надати потрібні документи чи доповідають про виконане завдання чи подію. Зверніть увагу, для іноземних громадян подання рапорту в електронній формі наразі недоступне.

Оскільки усі рапорти мають бути написані українською мовою, папери за іноземців оформлюють діловоди. У підрозділах можуть бути перекладачі. Вони допомагають як у повсякденній комунікації, так і з оформленням документів.

Терміни розгляду рапортів

У ЗСУ подані рапорти командири розглядають:

• невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання – щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов’язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров’я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

• не більше 14 днів з дня подання – щодо інших питань

У Національній гвардії України подані рапорти всі прямі командири розглядають

• не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня надходження.

Якщо за місяць не вдається вирішити порушені питання, командир або його заступник встановлює необхідний термін та повідомляє про це вам. При цьому загальний термін не може перевищувати 45 днів.

Зміна місця служби (військової частини, підрозділу)

Військовослужбовці-іноземці можуть перевестися на іншу в межах свого підрозділу чи військової частини на тих самих підставах, що й громадяни України.

Переведення в межах своєї військової частини

Щоб перевестися в інший підрозділ у межах однієї військової частини, потрібно:

1. Щоб у тому підрозділі була вакантна посада;

2. Усно погодити з командування можливість переведення на іншу посаду;

3. Подати рапорт із проханням призначити вас на цю посаду;

4. Отримати згоду командира вашого підрозділу, відображену у рапорті.

Якщо командир військової частини відмовив у переведенні, ви можете оскаржити це рішення до вищого командування:

• до відповідного оперативного командування – начальника корпусу або, наприклад, оперативного командування «Північ», «Південь», «Схід» або «Захід», якщо ви служите у Сухопутних військах ЗСУ;

• або до Міністерства оборони України, якщо ви служите у Збройних силах України;

• або до Міністерства внутрішніх справ, якщо ви служите у Національній гвардії України.

Звертаємо увагу, що таке звернення не є конфіденційним.

Переміщення до іншої  військової частини

Основні підстави:

1. Для кращого використання за спеціальністю або досвідом – за рішенням командира. У такому випадку ваша згода на це не вимагається. Також таке переміщення можете ініціювати і ви за вашим особистим проханням;

2. За станом здоров’я – лише на підставі висновку військово-лікарської комісії (читайте розділ про медичне забезпечення);

3. За сімейними обставинами – за вашим особистим проханням. Сімейними обставинами можуть бути: виховання дитини з інвалідністю або якщо дитина хвора на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу; потреба у догляді за членом сім’ї з 1 чи 2 групою інвалідності. На практиці ця процедура займає багато часу.

Для цього необхідно подати рапорт про переміщення, який обов’язково розглядає командир військової частини. До рапорту потрібно додати рекомендаційний лист (відношення), який ви повинні попередньо отримати від тієї військової частини, яка готова вас прийняти за переміщенням.

Рекомендаційний лист (відношення) – це документ від командира тієї військової частини, куди ви хочете перевестися. У ньому підтверджується:

• наявність вакантної посади за вашою спеціальністю;

• згода прийняти вас на службу.

Також інколи практикують інший спосіб: звільнення зі служби (розірвання контракту) за власним бажанням іноземця після 6 місяців безперервної служби та подальший вступ на службу до нової військової частини.

Відповідальність за правопорушення

Військовослужбовці за порушення законів України можуть нести дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність.

Військовослужбовець може паралельно нести декілька видів відповідальності. Кожен з цих видів відповідальності може накладати на військовослужбовця обовʼязок відшкодувати завдані матеріальні збитки.

Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців визначена Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України». Відповідно до цього Закону командир військової частини може накласти дисциплінарне стягнення (покарання) якщо військовий:

• не виконує або неналежно виконує покладені на нього службові обовʼязки. Оскільки таке визначення дисциплінарного правопорушення є дуже широким, варто звертатися до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». У цьому Законі визначені основні обовʼязки військовослужбовців рядового, сержантського та офіцерського складу, а також повноваження військовослужбовців залежно від посад, які вони займають;

• порушує військову дисципліну;

• порушує громадський порядок.

Найбільш поширеними дисциплінарними стягненнями є:

• зауваження;

• догана;

• сувора догана;

• пониження в посаді;

• пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу)

Деякі дисциплінарні стягнення можуть впливати на грошову винагороду: що більше таких стягнень, то більше грошей вираховується із вашої зарплатні.

Саме командир військової частини уповноважений накладати дисциплінарні стягнення (покарання). Однак якщо особа, яка вчинила правопорушення, невідома або не зʼясовані обставини та шкода, то він може призначити службову перевірку або службове розслідування на власний розсуд.

Матеріальна відповідальність

Також військові відповідають за майно, яке їм видали та яке за ними закріплене, крім того, що знищене внаслідок вогневого ураження противником та якщо військовий не мав при цьому об’єктивної можливості це майно врятувати. По факту втрати майна також може бути призначена перевірка обставин його втрати.

Адміністративна відповідальність

Під час службової перевірки командир військової частини може зʼясувати, що правопорушення є не лише дисциплінарним проступком, а й адміністративним правопорушенням. Тоді він зобовʼязаний скласти протокол про адміністративне правопорушення та направити його до суду.

Військовослужбовці можуть нести адміністративну відповідальність як за військові адміністративні правопорушення, так і за загальні цивільні правопорушення, передбачені в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Військові адміністративні правопорушення визначенні Главою 13-Б КУпАП, серед них, наприклад:

• Відмова від виконання законних вимог командира (ст. 172-10);

• Самовільне залишення частини (СЗЧ) (ст. 172-11);

• Необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 172-12);

• Недбале ставлення до військової служби (ст. 172-15);

• Порушення правил поводження зі зброєю (ст. 172-19);

• Розпивання алкогольних напоїв або вживання наркотиків, психотропів чи аналогів (ст. 172-20).

Якщо військового визнають винним у вчиненні адміністративного правопорушення, його притягнуть до відповідальності.

За військові адміністративні правопорушення передбачені такі види стягнень:

• Штраф;

• Утримання на гауптвахті (це місце, де може утримуватися військовослужбовець для відбування покарання).

Крім цього, військовому не буде виплачуватися додаткова винагорода у розмірі 30 чи 100 тисяч гривень, а також премія за той місяць, коли він вчинив таке правопорушення. Додаткова винагорода також та премія не виплачуються якщо військовий відмовився виконувати бойові накази (розпорядження), здійснив самовільне залишення військової частини, вживав алкогольні (наркотичні або психотропні) речовини, навмисно завдав собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров’ю.

Кримінальна відповідальність

Військові можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за військові кримінальні правопорушення (наприклад, дезертирство), а також за загальні цивільні правопорушення (наприклад, крадіжку) за законодавством України.

Орган, який розслідуватиме правопорушення, залежатиме від безпосереднього злочину. Наприклад, військові кримінальні правопорушення розслідує Державне бюро розслідувань.

Якщо військовослужбовець вчинив злочин, не пов'язаний із проходженням військової служби, підслідність може належати зовсім іншому органу. Наприклад, у разі крадіжки чи хуліганства розслідувати правопорушення буде Національна поліція України, у разі вчинення корупційного правопорушення, якщо іноземець проходить службу в Збройних Силах України - Національна поліція України, якщо в Національній гвардії України, - Державне бюро розслідувань, а якщо військовослужбовець скоїть злочин проти національної безпеки України, то це розслідуватиме Служба безпеки України.

Кримінальні правопорушення, що пов’язані з проходженням військової служби визначені Розділом XIX Кримінального Кодексу України, серед них:

• Непокора (відкрита відмова від виконання наказу) – позбавлення волі від 5 до 10 років;

• Невиконання наказу (коли військовослужбовець не виконав наказ, попри те, що попередньо від не відмовлявся від нього) – позбавлення волі від 5 до 8 років;

• Самовільне залишення частини (відсутність в розташуванні військової частини без дозволу командиру) – позбавлення волі від 5 до 10 років);

• Дезертирство (умисне залишення військової частини з метою ухилитися від служби) – позбавлення волі від 5 до 12 років.

Попередній